Пані Юліє, у Вас прекрасний хист викладати на папері свої глибокі переживання. Тільки людина, яка пережила цей стан, може його так описати. Але, на мою думку, це «недописана» історія. Закінчується вона на позитиві, та я б радив продовжити писати (цю історію, інші і ...).
Хочу побачити на фотографії Ваші веселі, щасливі очі, які найпрекрасніші, і кращих немає!
Дуже дякую Вам, пане Іване, за теплі слова та високу оцінку моєї примарної писанини! Завжди надихає знання того, що хтось то прочитає без байдужості.
Ще раз спасибі Вам за Ваш час та приділену увагу! =)
Юлечко, Благо-словення Тобі від Сонця…
і від мене шматочок щоденникового запису…
27.08.08.
Так багато за цей час сталося. Голова іде обертом. Влаштувалась на нову роботу. Там ще багато не договорено і не визначено, прогребла свій страх? протест? стосовно смерті Володі І. Володя загинув 20 років тому, а я все ношу з собою: має бути не так!!!
Боже милий, я наче винна в тому, що він загинув, що він пішов. Бо я не дала йому те, щО він шукав, бо не зуміла його оберегти, бо купа ідіотів хлебчуть свою горілку, а його нема.
Оце моє «не-так» всім і всьому – це протест проти його смерті. Ну не мають гинути ТАКІ люди.
Так є і це треба прийняти. Як в біса це можна прийняти? Не хочу, не хочу я це приймати. Що доброго в тому що він загинув? Ще більший ідіотизм. Що в цьому може бути доброго? Для всіх, хто його знав – н-і-ч-о-г-о.
А якщо інакше: що доброго для нього в тому, що він пішов? Чому він пішов?
Володя, чому ти пішов??? яка асоціація?
Вибух сонця. Його смерть – це вибух сонця???????????????????!!!
— Я там роблю і можу значно більше, ніж тут.
— Володя, я хочу тебе відпустити, чи то себе відпустити від тебе. Я хочу таких стосунків. Хочу того смислу, що ти давав. Хочу, щоб той смисл був.
— Смисл є. Я даю його тобі і не тільки тобі.
— В тобі було стільки Сонця, що ти вже не міг бути на Землі? Володя, я просто не вірю, що ти є. Але я знаю, що ти є.
— Твій вибух буде на землі.
— Я дякую за те, що ти був у моєму житті. Я дякую тобі, що ти є.
//я не знаю як це називається, але мені стало легше//
Я прощаю собі… ЖИТТЯ
я прощаю тобі — невміння…
жити
глядячи мені в Віч-і…
я прощаю собі вмирання
і те дике виття вовчиці…
благословляю чорний камінь
Смерті
Хай оживля — Правду…
Смерть — то ворота до Віч-ності,
Тому так важко глянути в Віч-і — І тільки
Віч — у — Віч
дивиться Бог
твоїми очима…
Пані Галиночко, просто серце крається від Ваших сили слова та болю переживань. В Ваших рядках ТАКА глибина і мудрість! Вклоняюся Вам! Ви дуже мужня людина.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі. Увійти
або
Зареєструватися.
Увійти за допомогою профілю:
Facebook
або
Вконтакте
7 коментарів
Хочу побачити на фотографії Ваші веселі, щасливі очі, які найпрекрасніші, і кращих немає!
Ще раз спасибі Вам за Ваш час та приділену увагу! =)
і від мене шматочок щоденникового запису…
27.08.08.
Так багато за цей час сталося. Голова іде обертом. Влаштувалась на нову роботу. Там ще багато не договорено і не визначено, прогребла свій страх? протест? стосовно смерті Володі І. Володя загинув 20 років тому, а я все ношу з собою: має бути не так!!!
Боже милий, я наче винна в тому, що він загинув, що він пішов. Бо я не дала йому те, щО він шукав, бо не зуміла його оберегти, бо купа ідіотів хлебчуть свою горілку, а його нема.
Оце моє «не-так» всім і всьому – це протест проти його смерті. Ну не мають гинути ТАКІ люди.
Так є і це треба прийняти. Як в біса це можна прийняти? Не хочу, не хочу я це приймати. Що доброго в тому що він загинув? Ще більший ідіотизм. Що в цьому може бути доброго? Для всіх, хто його знав – н-і-ч-о-г-о.
А якщо інакше: що доброго для нього в тому, що він пішов? Чому він пішов?
Володя, чому ти пішов??? яка асоціація?
Вибух сонця. Його смерть – це вибух сонця???????????????????!!!
— Я там роблю і можу значно більше, ніж тут.
— Володя, я хочу тебе відпустити, чи то себе відпустити від тебе. Я хочу таких стосунків. Хочу того смислу, що ти давав. Хочу, щоб той смисл був.
— Смисл є. Я даю його тобі і не тільки тобі.
— В тобі було стільки Сонця, що ти вже не міг бути на Землі? Володя, я просто не вірю, що ти є. Але я знаю, що ти є.
— Твій вибух буде на землі.
— Я дякую за те, що ти був у моєму житті. Я дякую тобі, що ти є.
//я не знаю як це називається, але мені стало легше//
Прочитала Ваш запис зі щоденника і серце зжалося від записаних Ваших переживань.
Тепла Вам.
я прощаю тобі — невміння…
жити
глядячи мені в Віч-і…
я прощаю собі вмирання
і те дике виття вовчиці…
благословляю чорний камінь
Смерті
Хай оживля — Правду…
Смерть — то ворота до Віч-ності,
Тому так важко глянути в Віч-і — І тільки
Віч — у — Віч
дивиться Бог
твоїми очима…